Юрист для ІТ-компанії: в штаті чи аутсорс?

Юрист для ІТ-компанії: в штаті чи аутсорс?

Складний вибір для IT-компанії: наймати юриста в штат чи тримати радника на аутсорсі? Якою є конкуренція серед юридичних фірм, що надають послуги ІТ-компаніям? Розповідає партнер SDM Partners Сергій Дзіс.

– Сергію, зараз лише лінивий не говорить про ІТ-технології та їхній вплив на сьогодення. Чи позначилося це на популярності ІТ-практики у Вашій компанії?

– Безперечно, позначилося. Насамперед, виросла кількість ІТ-компаній. Зараз в нашій ІР-практиці частка таких клієнтів складає близько 60%. До того ж ІТ-тема зацікавила інших наших клієнтів, які раніше не працювали в цій сфері. Вони почали або впроваджувати у себе цифрові технології, або створювати з ІТ-компаніями спільний продукт. У будь-якому випадку, все це потребує юридичного обслуговування.

– Яка у Вас кількість національних і міжнародних клієнтів?

– Впродовж усієї історії існування нашої фірми пропорції залишаються майже однаковими. Приблизно 80% – іноземні компанії, а 20% – приватні іноземні інвестори або великі українські компанії.

– Вони цікавляться саме ІТ-проектами чи інвестуванням в агросферу тощо?

– Цікавляться абсолютно різними напрямками. Ми full-service фірма. Хоча ми починали виключно як корпоративні юристи, але оскільки наш ринок постійно розвивається, наразі ми працюємо в переважній більшості основних практик. Звичайно, IP-практика завжди займала левову частку – майже 30% нашої роботи.

– Які цьогорічні тенденції вплинули на ІТ-ринок та на юридичний супровід ІТ-проектів?

– Я не сказав би, що в цьому році у нас щось кардинально змінилося. В ІТ-компаніях, як і будь-яких інших, виникають проблеми, пов’язані з нашими контролюючими органами (наприклад, з податковою). Враховуючи, який обіг мають ІТ-компанії, а також яким чином структурується фінансування цих компаній, вивід капіталу тощо, то вони є серед першочергових цілей податкових органів. Однак це питання постало достатньо давно і воно зовсім не прогресує в напрямку поліпшення. Всі законодавчі зміни, які вносилися впродовж останніх 2-х років, мали створювати механізми для захисту бізнесу від необґрунтованих претензій з боку контролюючих органів. Проте на практиці, на жаль, більшість таких змінне працює. Тому потреби бізнесу і тенденції залишаються такими ж, як і раніше.

– Наскільки висока конкуренція серед юридичних фірм, що обслуговують ІТ-проекти?

– Справжня конкуренція не дуже висока. На юридичному ринку України не так багато фірм, які дійсно на цьому розуміються. Тобто не просто відкривають у себе таку практику, а насправді мають експертизу в цій галузі. Я можу назвати не більше ніж 5 фірм, які надають якісні послуги в таких специфічних сферах як блокчейн, криптовалюта, каскадне програмування. Решта компаній, як правило, чомусь дуже часто змішують поняття класичного IP та ІТ. Однак ці сфери мають на 50% різне регулювання та різну практику. Коли юридичні фірми намагаються надавати послуги ІТ-компаніям з перспективою розвитку своєї IP-практики, то у них це не завжди вдало виходить.

– Що стосується законодавства, в усьому світі ІТ-сфера взагалі майже не врегульована (блокчейни, криптовалюти). Як Ви з цим справляєтеся? Ви «креативите» на тому, що є, за аналогією права?

– Абсолютно! Ми працюємо з тим, що є. Основний принцип – дозволено те, що не заборонено. Таким чином, коли клієнти хочуть реалізувати якийсь ІТ-проект, ми дивимося, чи є в Україні законні інструменти для реалізації такого проекту. Якщо неможливо використати українське законодавство, якщо це матиме певні ризики для клієнта, то ми намагаємося перейти в площу англійського права. Завдяки останнім змінам в нашому корпоративному законодавстві, ми можемо врегульовувати певні речі, використовуючи систему англійського права. В цьому нам допомагає специфіка роботи ІТ, яка на 90% (якщо не більше) має «хмарний» характер. Це надає юристам дуже багато можливостей для застосування не лише українських регулятивів, але й для використання колізійних норм прив’язки до інших юрисдикцій.

Якщо неможливо використати українське законодавство, якщо це матиме певні ризики для клієнта, то ми намагаємося перейти в площу англійського права.

– Які ризики можуть стати критичними/фатальними в ІТ-сфері? Чим би Ви не рекомендували нехтувати?

– Перший ризик – це втрата контролю над інтелектуальною власністю, оскільки ІТ-технології побудовані на інтелектуальній власності. ІТ-продукт являє собою структуру об’єктів інтелектуальної власності. Якщо елементи цієї структури нічим не захищені, а ви не маєте на них достатніх прав, то такий ІТ-продукт дуже часто нічого не вартий. Проте чомусь більшість власників ІТ-компаній вважають, що якщо вони щось створили, то ніхто не зможе це повторити. На жаль, все можна повторити. Окрім того, не варто виключати комерційне шпигунство або ситуації, коли ваші конкуренти або навіть працівники банально крадуть вашу ідею чи процеси. Зазвичай про захист інтелектуальної власності згадують тоді, коли проблеми вже виникли.

Друге питання – це налагодження коректної структури фінансування бізнесу, виведення капіталу тощо. Всі хочуть сплачувати менше податків та активно користуються перевагами оподаткування ФОПів. Ці схеми законні, але з позиції практики достатньо небезпечні. Адже податкова під час перевірки, насамперед, звертає увагу на ФОПів, не визнає пов’язані з ними витрати, внаслідок чого виникає безліч проблем. Тому правильне юридичне структурування фінансових потоків (зокрема, виведення капіталу) – це важливий момент, на який потрібно звертати увагу, але цим зазвичай нехтують. Існує чимало варіантів побудови фінансової структури, які успішно проходять податкові перевірки, підтверджені судами всіх рівнів, включаючи ВС. Звісно, вони дорожчі, але безпечні для бізнесу, з ними не виникає проблем, вирішення яких коштує набагато більше.

– Чи могли б Ви поділитися своїми найцікавішими кейсами?

– В одному з регіонів ми створили мережу пунктів обміну криптовалют, куди можна було прийти зі смартфоном та обміняти реальні гроші на криптовалюти, а також навпаки. На жаль, ця мережа припинила своє існування, тому що це виявилося економічно невигідно. Однак з юридичної позиції все це було зроблено дуже добре і креативно.

– Чимало керівників ІТ-компаній (особливо коли це стартап) вважають, що юрист їм не потрібен, що вони з усім упораються самостійно. На Вашу думку, потрібно шукати юриста у штат чи краще залучати його на аутсорс?

– По-перше, юрист потрібен всім. Я думаю, наше суспільство скоро до цього прийде. В США чи в ЄС ніхто й кроку не зробить без юриста. Це нормально! Звичайній людині не потрібно знати всі закони. Тому юрист потрібен так само, як і компанії потрібен бухгалтер, HR та ін. Це нормально, це культура ведення бізнесу. Чи потрібний ІТ-компаніям внутрішній юрист? Я впевнений, що не потрібний. Не лише через те, що внутрішній юрист не може бути настільки ефективним, як зовнішня юридична фірма, але й тому що це фінансово невигідно. Простіше мати зовнішнього радника, який допоможе ІТ-компанії налагодити всі процеси на початку діяльності, час від часу відстежуватиме, щоб всі процеси йшли правильно, а також вирішуватиме форс-мажорні ситуації. Це оптимальний варіант. Лише великі технологічні компанії в Україні мають внутрішніх юристів з певною вигодою для себе.

– Як Ви бачите розвиток Вашої практики найближчим часом?

– Зважаючи на те, як розвивається ринок юридичних послуг, ми хочемо провести певну сегментацію нашої роботи. В багатьох юридичних фірмах нормальною є ситуація, коли юрист займається інтелектуальною власністю, питаннями оподаткування тощо. Ми вважаємо, що це виснажує юристів. Дійсно, юрист буде орієнтуватися в багатьох галузях юриспруденції, але не настільки глибоко, як потрібно. Тобто найбільш ефективно можна працювати лише обравши свою спеціалізацію, не бігаючи від однієї практики до іншої. Тому наразі ми працюємо над сегментуванням клієнтської бази, а також над розподілом ресурсів всередині фірми.