Компанії на карантині: як уникнути порушення прав працівників

Компанії на карантині: як уникнути порушення прав працівників

Карантин – це глобальна проблема, з якою зіткнувся кожен із нас. За даними Державної служби зайнятості населення, з 12 березня статус безробітного отримали майже 156 тисяч громадян, при цьому щоденно реєструють близько 5 тисяч безробітних.

У зв’язку із зазначеною тенденцією держава має на меті зробити все можливе для того, щоб захистити права працівників і допомогти бізнесу зберегти наявні робочі місця. Одним із таких кроків є прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 р. No 540-IX (далі – Закон No 540-IX).

Зазначеним Законом внесено значну кількість змін, зокрема до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та Закону України “Про зайнятість населення”, що докладніше розглянемо далі.

Отже, під простоєм підприємства слід розуміти призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП України).

Унаслідок простою роботу всього підприємства може бути зупинено повністю або лише його окремих підрозділів, або ж зупинено роботу окремих працівників. Проте в будь-якому разі простій має бути документально зафіксовано, тобто видано відповідний наказ.

Згідно із загальними положеннями працівників можна перевести за їх згодою, з урахуванням їх кваліфікації, на іншу роботу на тому самому підприємстві на весь час простою або на інше підприємство в тій самій місцевості на строк до одного місяця. У разі якщо роботодавець не може перевести працівника або забезпечити його дистанційною роботою, для нього виникає стан простою.

Щодо оплат за час простою внаслідок карантину слід зазначити, що Законом No 540-IX було розширено ст. 113 КЗпП України, відповідно до якої час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Отже, держава гарантує працівнику отримання оплати за час простою в розмірі 2/3 тарифної ставки.

На практиці таку оплату мають здійснювати, як і виплату заробітної плати, двома платежами на місяць, які розділяють не більше 16-ти днів (наприклад, 1-го і 15-го числа місяця).

Водночас нарахування доплат і надбавок не здійснюють, оскільки працівники під час простою не виконують установлену їм норму праці (див. лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. No 805/13/155-13). При цьому зберігаються виплати, які є обов’язковими і безпосередньо прив’язані до окладу, наприклад, доплати за ступінь, стаж, звання тощо, якщо вони є. Доплату до мінімальної зарплати під час простою також не здійснюють (див. Роз’яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 No 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”).

Інше положення ст. 113 КЗпП України передбачає, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Тобто, наприклад, якщо хтось із колег-працівників захворіє на коронавірусну хворобу (COVID-19), на робочому місці працівника виникне виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, у такому випадку може виникнути право на оплату в розмірі середнього заробітку.

Поряд із гарантіями для виплат на час простою працівникам законодавець надав роботодавцю (однак лише малому й середньому підприємництву) можливість отримати допомогу по частковому безробіттю для працівників на період карантину в разі втрати частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності (нова редакція ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення”).

Однак наразі до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 р. No 103 (далі – Порядок No 103), не внесено відповідних змін, тому на практиці:

  • – ані служба зайнятості населення, ані самі суб’єкти господарювання не можуть чітко ідентифікувати коло осіб, на яких роботодавець має право отримувати таку допомогу;
  • – відсутність змін до Порядку No 103 унеможливлює виконання положень ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення”, тобто допомога по частковому безробіттю поки що не працює.

Зазвичай, аби мінімізувати витрати, роботодавець може: (1) запропонувати працівнику взяти оплачувану відпустку й отримати відповідні виплати за відпустку з розрахунку зарплати; або (2) “підштовхнути” працівника піти у відпустку без збереження заробітної плати (за свій рахунок), строк якої не обмежено (!) на період карантину.

У другому випадку слід пам’ятати, що в разі відпустки без збереження заробітної плати виплати по частковому безробіттю не передбачено, а саму відпустку може бути надано працівнику лише за його бажанням.

До того ж примушування до написання заяви про відпустку без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця можуть притягнути до відповідальності:

  • у порядку ст. 265 КЗпП України – штраф у розмірі мінімальної заробітної плати (4723 грн) за кожне порушення (тобто за кожного співробітника); та
  • у порядку ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф від 510 грн до 1700 грн.

Роботодавець і працівник також можуть прийняти рішення про припинення трудових відносин за згодою сторін (наприклад). У такому разі звільнений працівник матиме право отримувати допомогу по безробіттю (цю процедуру наразі спрощено у зв’язку із карантином). Однак це питання для іншої теми.
У будь-якому разі, перш ніж приймати те чи те рішення у відносинах із роботодавцем (погоджуватись на відпустку чи ні, вимагати виплат чи порушувати питання про звільнення, стати на облік у службі зайнятості й отримувати хоч якісь виплати), радимо не поспішати, оскільки карантин скоро закінчиться, а професіонали своєї справи будуть потрібні завжди.