22.05.2020 після підписання Президентом України В.О. Зеленським було офіційно опубліковано Закон України №466-ІХ (раніше – законопроект №1210, надалі за текстом – «Закон»), основний нормативний акт в рамках широко обговорюваної останнім часом податкової реформи.
Таким чином, основний масив норм Закону набув чинності 23.05.2020. При цьому зміни щодо штрафних санкцій й адміністративного оскарження набудуть чинності з 01.07.2020, а щодо ТЦУ, КІК, податку на прибуток, окремих норм щодо адміністрування податків та оподаткування ПДФО, акцизу, рентної плати – з 01.01.2021.
Нагадаємо, що Закон 1210 має на меті комплексне спрощення адміністрування податків і приведення його до відповідність до міжнародних стандартів, зокрема, BEPS, чинячи істотний вплив відразу на цілу низку питань, деякі з яких буде проаналізовано тут.
Зміни у строках
Закон передбачає зміни в окремі строки, передбачені наразі Податковим кодексом України. Так, зокрема,
- податковий орган буде вправі продовжити строк на надання індивідуальної податкової консультації на 15 днів (раніше 10), тобто максимальний строк на отримання ІПК становитиме 40 днів,
- строк для настання права податкового органу стягнути кошти й реалізувати майно, що знаходяться в податковій заставі, скорочено до 30 календарних днів (раніше – 60),
- якщо платник пропустив 10-денний строк на оскарження податкового повідомлення-рішення з поважної причини, він зможе протягом 6 місяців з дня завершення пропущеного строку поновити його, направивши разом із скаргою відповідне клопотання та підтверджувальні документи1,
- скорочено до 10 календарних днів, що передують відповідному місяцю, строки для подання заяв на добровільну реєстрацію платником ПДВ, а також зміну ставки ЄП з 3% на 5% (раніше відповідно 20 та 15 календарних днів),
- врегульовано, що, якщо останній день строку для сплати податку припадає на вихідний / святковий день, останнім днем такого строку буде наступний операційний / банківський день,
- передбачається, що податкові зобов’язання, донараховані податковим органом, підлягають сплаті протягом 10 робочих днів (раніше – календарних),
- відтепер податкові органи зобов’язані брати платників на облік у день надходження відомостей з ЄДР (раніше – на наступний день), при чому факт взяття на облік підтверджуватиме не виписка з ЄДР, а відомості, опубліковані на порталі електронних сервісів,
- збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати,
- тепер НК чітко передбачає, що внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше ніж один раз на першому і одного разу в другому кварталі року
Діджиталізація
Відповідно до Закону розширено сферу застосування електронного документообігу. Так, наприклад, передбачено направлення в електронній формі:
- індивідуальних податкових консультацій (запит має бути надісланий в електронній формі та засвідчений ЕЦП),
- повідомлення про проведення планової виїзної перевірки (надсилається в електронний кабінет платника),
- заяви про реєстрацію платником НДС.
Податок на прибуток
Законом передбачено зростання ліміту доходу від будь-яких видів діяльності, що дозволяє не застосовувати різниці, передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України, до 40’000’000 ₴ (раніше – 20’000’000 ₴). Аналогічний ліміт почне діяти з 2021 року для визначення річного звітного періоду з податку на прибуток.
Також було виключено з ПКУ норму, яка уможливлювала зменшення зобов’язання з податку на прибуток на суму акцизного податку. При цьому така норма залишається застосовною при складенні звітності за результатами 2019 року.
Крім цього, зазнав змін порядок сплати доходу на прибуток нерезидента з вітчизняного джерела. Так, зокрема,
- розширено перелік платників: до нього ввійшли юридичні особи – платники ЄП, ФОП на загальній системі оподаткування та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність,
- запроваджено формулу розрахунку такого податку, в разі виплати доходу нерезиденту в формі, відмінній від грошової або якщо податок з доходів нерезидента не було утримано при виплаті такого доходу: П = СД х 100 : (100 – СП) – СД, де П – сума податку, що підлягає сплаті, СД – сума сплаченого доходу, СП – ставка податку за Податковим кодексом України.
Окрім цього, відповідно до Закону передбачено необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування на такі суми:
- нараховані відповідно до цивільного законодавства суми відшкодування штрафі, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу, в тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб) та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків,
- суми штрафу, пені, нарахованих як податковими, так й іншими державними органами,
- суми витрат при операціях з нерезидентом за відсутності ділової мети2.
Збільшилась з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ). А також запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 р.р. (п. 43-1 підрозділу 4).
Податок на додану вартість
Закон передбачає зміни у сфері штрафів до платників ПДВ:
- штраф за порушення строків реєстрації ПН і РК (пункт 201.10 статті 201 ПКУ) відтепер розраховуватиметься як 2% обсягу поставки (без ПДВ), але в будь-якому разі не більше, ніж 1’020 ₴,
- штраф за порушення строків реєстрації ПН і РК (пункт 201.10 статті 201 ПКУ), виявлене в ході перевірки, відтепер становитиме 5% обсягу поставки (без ПДВ), але в будь-якому разі не більше, ніж 3’400 ₴,
Відзначимо, що, таким чином, штраф може бути нараховано також і стосовно ПН і РК за операціями, звільненими від оподаткування ПДВ або такими, що оподатковуються ставкою 0%.
Змінено термін реєстрації зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ– протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Крім цього, Закон передбачає, що заява на реєстрацію платником ПДВ має надсилатися виключно в електронній формі, а при зміні найменування платника ПДВ відповідні зміни вноситимуться податковим органом автоматично на підставі даних ЄДРПОУ.
Єдиний податок
Закон запроваджує підвищені3 ліміти річного доходу для платників єдиного податку. Для платників 1-3 групи він складе відповідно 1’000’000 ₴, 3’000’000 ₴ і 7’000’000 ₴.
Для платників ЄП 3 групи за ставкою 3% (платників ПДВ) відтепер прямо передбачено місячний звітний період.
Для платників єдиного податку с 1 липня 2020 року перестає діяти звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які передаються в оренду (найм, ссуду), а також за ділянки, на котрих розташовані об’єкти нерухомості, що передаються в оренду (найм, ссуду) (обновлений пп. 4 п. 297.1 ПК).
Акцизний податок
Відповідно до Закону протягом 2021-2024 рр. відбуватиметься поступове (на 20% щорічно) зростання ставок акцизного збору:
- на тютюновмісні вироби – до рівня 2363.40 ₴ / кг 2024 року,
- на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, тобто електронні сигарети – до рівня 2516.54 ₴ / тис. штук 2024 року.
Крім цього, з 2021 року електронні сигарети складуть окрему товарну підгрупу (наразі – в тютюновмістних виробах), для якої на 2021 рік встановлено ставку акцизного податку на рівні 1456.33 ₴ / тис. штук.
Трансфертне ціноутворення
Закон у рамках імплементації BEPS передбачає впровадження з 2021 року трирівневої системи з трансфертного ціноутворення.
Так, уже до 01.10.2021 підлягає поданню до податкових органів повідомлення про участь у контрольованих операціях за 2020 рік. Також протягом наступних років впроваджується зобов’язання з подання майстер-файлу (вартісний критерій – € 50’000’000) та звіту в розрізі країн CbCR (вартісний критерій – € 750’000’000).
Під контроль з ТЦУ підпадатимуть операції контрольованих іноземних компаній з пов’язаними нерезидентами, резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та з переліку ОПФ, якщо одночасно обсяг операцій КІК з одним із таких контрагентів перевищить 10’000’000 ₴, а річний дохід КІК – 150’000’000 ₴.
Також Закон впроваджує оподаткування податком на доходи за ставкою 15% доходу нерезидентів – виплат, прирівняних до дивідендів, серед яких, зокрема, суми коригування за методологією ТЦУ щодо операцій з придбання / реалізації товарів / робіт / послуг та доходів від корпоративних прав.
Крім цього, розширено критерії пов’язаності: зокрема, обсяг пов’язаності зросте з 20% до 25%, а додатковими критеріями стануть наявність кредиторської заборгованості, що перевищує власний капітал понад у 3.5 рази, а також участь у спільній діяльності на понад 25%.
Щодо контрольованих іноземних компаній
Закон у рамках імплементації BEPS впроваджує з 2021 року режим оподаткування доходу КІК та звітності для резидентів України, як фізичних, так і юридичних осіб, які є їхніми власниками або фактичними контролерами.
За Законом компанія, зареєстрована за кордоном, вважатиметься КІК, якщо:
- резидент України володіє в такій компанії часткою понад 50% або
- резидент України володіє в такій компанії часткою понад 10% за умови, що резиденти України сумарно володіють у такій компанії частками понад 50%, або
- резидент України здійснює фактичний контроль над такою компанією, наприклад, здатна давати обов’язкові до виконання вказівки, здійснювати або блокувати банківські операції тощо.
Скоригований прибуток КІК підлягає оподаткуванню ПДФО й військовим збором. Для нерозподіленого прибутку КІК застосовними є ставки ПДФО 5% (якщо прибуток сформовано в результаті отримання дивідендів від юридичних осіб за законодавством України), 9% (якщо власник / контролер КІК отримує прибуток на банківський рахунок у банку України) і 18%.
Закон також передбачає впровадження штрафів за порушення правил у сфері діяльності КІК:
- за неподання звіту про КІК –100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, тобто 210’200 ₴,
- за невідображення у звіті про КІК відомостей стосовно наявних КІК – до 1’000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 2’102’000 ₴) за кожен такий факт.
Облік нерезидентів
Закон передбачає зміну підходів до визначення постійного представництва нерезидента в Україні. Так, зокрема:
- строк діяльності представництва для віднесення його до постійних змінено з шести місяців на 183 дні,
- встановлено невичерпний перелік критеріїв за якими до постійних представництв нерезидента можна буде віднести резидентів, які фактично та звичайно діють4 від імені такого нерезидента, зокрема:
- надання, зокрема, і через засоби електронного зв’язку, нерезидентом обов’язкових до виконання вказівок і подальше їх виконання,
- наявність в особи й використання електронної адреси корпоративного імейлу нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або третіми особами, з якими нерезидент вже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини,
- реалізація особою прав володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента,
- наявність в особи приміщення, орендованого від її імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом,
- податкові органи відтепер повноважні розпочати документальну перевірку за виявлення ознак діяльності постійного представництва, а також самостійно поставити таке постійне представництво на облік,
- ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво, що не перебуває на обліку, є підставою для застосування арешту майна такого нерезидента (підпункт 92.4.9 пункту 92.4 статті 92 Податкового кодексу України)
* * *
Крім зазначеного, Закон передбачає також й інші зміни, зокрема, у сфері методології обчислення амортизації, визначення бази оподаткування ПДВ, розрахунків ліміту реєстрації, адміністрування ПДФО тощо. Ми будемо раді уточнити конкретні питання, найбільш актуальні для Вас.
Примітки:
- Наразі не зрозуміло, які саме причини будуть визнаватися поважними, але очікувати, що випадки поновлення строків будуть поширеними, на нашу думку, не варто.
- Тобто, за підпунктом 14.1.232 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, наміру отримати економічний ефект.
- Зауважте, що в будь-якому разі перевищення рівня 1’000’000 ₴ річного доходу потребуватиме застосування РРО.
- Слід розуміти, що при цьому нерезидент може діяти в Україні через посередника-резидента, і такий резидент не буде вважатися постійним представництвом, якщо він також веде господарську діяльність, не пов’язану з таким нерезидентом, тобто слід довести наявність співпраці між резидентом й іншою особою, яка не входить до групи компаній такого нерезидента.