Ініціатива «Зроблено в Україні»

26.01.2024 Президент України анонсував створення Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», створеної задля підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної російської агресії, а також організації співпраці органів влади з бізнесом й інвесторами.

Мета програми

Метою програми загалом є сприяння розвитку українського виробництва та створення нових робочих місць. Умови відповідної ініціативи наразі розробляє Уряд із залученням підприємців, тож рано говорити про переваги або недоліки конкретного режиму діяльності. Водночас, із публічних заяв посадовців держави можна виокремити деякі способи сприяння українському виробникові, що їх планують імплементувати. Серед таких:

  1. кешбек (повернення частини витрачених коштів) для споживачів, що придбали визначені товари або послуги, вироблені в Україні,
  2. урядове сприяння через стимулювання споживчого попиту (зокрема, з використанням спеціальної ТМ); сприяння створенню нових робочих місць; урядові кредити й компенсації, адаптацію чинних держпрограм,
  3. встановлення вимоги щодо використання щонайменше 20% компонентів, вироблених в Україні, для учасників тендерів у сфері оборони,
  4. запуск порталу pulse.gov.ua для одержання відгуків і пропозицій бізнесу; комунікації між владою й підприємцями.

Очікується, що програма запрацює до кінця року.

Чи сумісна програма «Зроблено в Україні» з законодавством / правилами ЄС, чи не буде проблем для євроінтеграції України?

Українські виробники перебувають під значним тиском несприятливих умов, спричинених військовою агресією РФ і її економічними наслідками. Серед іншого, низка бізнесів була змушена вдатись до релокації; значні виробничі потужності зазнали руйнування або пошкодження внаслідок війни; підприємства щодня несуть ризики, пов’язані з масовими ракетними атаками держави-агресора. Крім цього, окремі позиції українського експорту потерпають від недобросовісних практик іноземних бізнес-спільнот, як то блокування транскордонного руху товарів. Також значними є проблеми, пов’язані з відтоком населення й активів з України.

За таких умов українські виробники за замовчуванням перебувають у більш несприятливому становищі, ніж їхні іноземні конкуренти, що розвиваються без воєнних ризиків за стабільніших економічних умов. Відтак, задля реконструкції порушених війною умов справедливої конкуренції на українському ринку є необхідним додаткове сприяння для вітчизняних виробників. З цією метою Уряд України запускає ініціативу «Зроблено в Україні».

Точна оцінка відповідності урядової ініціативи стандартам acquis communautaire є допоки передчасною, адже відсутній текст відповідної постанови Кабміну, що лише розробляється. З іншого боку, слід пам’ятати, що наразі Україна, будучи кандидатом у члени ЄС, не становить частину внутрішнього ринку ЄС і, відтак, підлягає регулюванню положеннями права Союзу лише в частині, що передбачена Угодою про асоціацію. Водночас, урядове сприяння цілком може бути визнано сумісним з внутрішнім ринком ЄС, оскільки усуває значну шкоду українській економіці, що її зумовила війна (стаття 107(3)(b) Договору про функціонування ЄС). У будь-якому разі слід зробити деякі зауваги.

Зауваження

По-перше, Україна послідовно стоїть на засадах сприяння розвитку справедливої конкуренції. Серед іншого, Уряд стабільно забезпечує вільний доступ на український ринок іноземної продукції і значне сприяння іноземним інвесторам. Водночас, в Україні діє низка обмежень й урядових втручань, зумовлених воєнними реаліями.

По-друге, програма Уряду передбачає обмежене пропорційне втручання лише в окремі сфери виробництва (що досі не визначені цілком). Водночас, сприяння розбудові оборонної промисловості зумовлене очевидними чинниками й корелює з інтересом європейського бізнесу щодо розбудови виробництва в Україні. Зауважимо, що в Україні, як і в країнах ЄС, стабільно діють деякі обмеження стосовно закупівель у стратегічно важливих сферах, як то національна оборона.

Які можливості чи проблеми несе програма для іноземних компаній, наприклад, через вищі вимоги до локалізації?

Ініціатива «Зроблено в Україні» загалом стимулює лише відновлення нормальних умов функціонування вітчизняних виробників, що потерпають від війни, а також нормального перебігу конкуренції. Інакшими словами: те, з чим може стикнутися іноземний виробник в Україні, – це лише конкуренція, що є поштовхом до подальшого розвитку. Водночас, переваги, що їх має іноземний виробник через уникнення воєнних ризиків і безперебійний розвиток, можуть бути цілком використані.

Якщо ж говорити про обмеження стосовно оборонних закупівель, це загалом корелює з урядовими ініціативами щодо розгортання спільних з країнами ЄС виробництв в Україні.

Важливо також розуміти: передбачені преференції поширюються на «український» бізнес у тому значенні, що такий бізнес має провадитися (мати виробничі потужності) на території України. Відтак, іноземні інвестиції задля створення виробництва в Україні задовольнятимуть цим критеріям.

Інакшими словами: компанія, що постала за рахунок іноземного капіталу й підконтрольна іноземному бенефіціару, але виробляє товари в Україні, матиме повне право на урядове сприяння саме як український бізнес.