Особливості регулювання діяльності управителів ФФБ після набуття чинності Законом про "спліт"

Особливості регулювання діяльності управителів ФФБ після набуття чинності Законом про "спліт"

1 липня 2020 р. стало довгоочікуваним моментом “X” для численних гравців ринків фінансових послуг в Україні. Відтепер Нацкомфінпослуг припиняє своє функціонування. Натомість повноваження цього регулятора розділять між собою Нацбанк та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Ці зміни відбуваються з набуттям чинності славнозвісним Законом про “спліт” – “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг” від 12.09.2019 р. No 79-IX.

Серед суб’єктів, для яких змінюється державний регулятор, – фінансові компанії – управителі фондів фінансування будівництва (ФФБ). Повноваження з ліцензування та нагляду за ними переходить до НКЦПФР. Отже, що реально зміниться для управителів ФФБ з першого липня та до кінця року? Яких нововведень очікувати в дальшій перспективі? Чи можна вважати Закон про “спліт” справді поворотним моментом у діяльності управителів ФФБ?

До витоків: 17 років на ринку фінпослуг

Поняття “фонд фінансування будівництва” було введено в правовий обіг ще 2003 року. Цей спосіб залучення інвестицій у житлове будівництво врегламентовано Законом “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” від 19.06.2003 р. No 978-IV.

Задля впровадження ФФБ для посередництва між забудовниками та покупцями житла використано вдалий досвід Польщі та деяких інших країн Європи, де подібні структури ефективно функціонують під різними назвами. За статистичними даними, в Україні лише за останні п’ять років управителям ФФБ вдалося зібрати та використати на будівництво понад 42 млрд грн від довірителів.

Власне управителями ФФБ можуть бути як фінансові компанії за наявності відповідної ліцензії, так і банки. Управитель несе відповідальність перед довірителями власним майном. І це основний запобіжник від зловживань із боку цього суб’єкта правовідносин. Щоб фінансова компанія – управитель ФФБ дійсно могла покрити відповідні ризики довірителям, її власний капітал повинен становити не менш як мільйон євро. Водночас сформувати його потрібно до моменту залучення коштів від інвесторів.

Попри надійність, прозорість і зручність ФФБ як способу залучення грошових внесків у будівництво, на думку експертів, серед українців це аж зовсім не номер один у переліку форм інвестування в житлове будівництво. Чи є цьому причиною недосконалість законодавчого врегулювання? Чи допоможе Закон про “спліт” зробити ФФБ популярнішими? Час покаже.

Попри “спліт” профільні закони не змінюються

Жодних революційних змін у функціонуванні управителів ФФБ з 1 липня поточного року не відбудеться. За словами Тимура Хромаєва, голови НКЦПФР, до кінця року планують лише підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради законопроєкти, що можуть позначитися на сфері регулювання діяльності управителів ФФБ. А поки що чинними лишаються старі профільні нормативно-правові акти.

У перспективі планується переглянути підходи до навчання й сертифікації керівників управителів ФФБ. На цей час украй складно знайти на заміну фахівця, який відповідав би всім вимогам. Ідеться про досить жорсткі вимоги до освіти, ділової репутації, досвіду роботи, зокрема й на керівних посадах на фінансовому ринку, складання іспитів.

До 1 січня 2022 р. лишаються дійсними сертифікати відповідальних за фінансовий моніторинг. Подальші зміни в підходах до регулювання роботи компаній, залучених до управління активами, викладено в Стратегії-2025 НКЦПФР.

Нововведення: обов’язкове членство у професійному об’єднанні фондового ринку

На управителів ФФБ поширюються поправки до ст. 16 Закону “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. No 3480-IV. Зокрема: “діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва віднесено до професійної діяльності на фондовому ринку”.

Подібна діяльність можлива лише в разі членства принаймні в одному об’єднанні професійних учасників ринку цінних паперів і/чи саморегулівній організації.

Зміна підходів до подання звітності

Найбільш значне нововведення для управителів ФФБ – упровадження нового формату звітності. До 1 липня управитель ФФБ звітував Нацкомфінпослуг тільки за встановленою періодичністю. Також щорічно він проходив аудит і за його підсумками знову подавав звіт.

Звітуванню управителів ФФБ присвячено Інформаційне повідомлення для фінансових компаній – управителів ФФБ та ФОН щодо подання адміністративних даних до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 01.07.2020 (опубліковане на вебсайті НКЦПФР 04.05.2020).

Здійснюючи кроки з імплементації Закону про “спліт”, НКЦПФР не планує істотно змінювати алгоритми подання регулярної звітності. Лише буде дещо розширено обсяг інформації стосовно характеристик об’єкта будівництва, джерел інвестицій, дотримання термінів уведення в експлуатацію.

Власне нововведення – це впровадження нерегулярної звітності. Передусім ідеться про зобов’язання повідомляти про зміну дати здачі в експлуатацію, розміру інвестування, технічних параметрів об’єкта. Наприклад, таку звітність потрібно подавати в разі створення нового фонду фінансування. Завдяки отриманню подібних оперативних відомостей НКЦПФР зможе здійснювати більш комплексний та ефективний нагляд за діяльністю управителів. А це, своєю чергою, сприятиме оптимізації термінів і вартості будівництва, а також підвищенню його якості.

ВИСНОВОК:

Отже, для компаній – управителів ФФБ набуття чинності Законом про “спліт” не створює значних перешкод чи ускладнень у поточній діяльності. На цей час змінюється лише регулятор у цьому напрямі надання фінансових послуг. Істотніших змін варто очікувати лише з прийняттям нових спеціалізованих законів, спрямованих на впорядкування сфери залучення інвестицій у будівництво й управління активами.