Співпраця роботодавців з недержавними пенсійними фондами: особливості та переваги

У грудні 2021-го черговий раз виникло пожвавлення в урядових структурах та серед громадськості навколо питання недержавного пенсійного забезпечення. Стало відомо про запуск Кабміном пілотного проєкту зі сплати роботодавцями накопичувальних внесків до недержавних пенсійних фондів (НПФ). Проєкт стосується підприємств, що підпадають під велику приватизацію.

На початку лютого 2022-го Міністерство соціальної політики звернулось з листом до Кабміну з пропозиціями стосовно запровадження накопичувальних пенсій на усіх державних підприємствах України (йдеться про суб’єктів господарювання з часткою державної власності понад 50% у статутному капіталі). Ця ініціатива передбачає сплату роботодавцями накопичувальних пенсійних внесків у розмірі від 2% заробітної плати до НПФ для більш ніж половини працівників. Витрати на сплату вказаних внесків мають бути включені до фінансових планів держпідприємств на 2023 рік.

Отже, питання накопичувальних пенсій знову актуалізувалося. Що з цього приводу потрібно знати роботодавцям? Які вигоди роботодавець може отримати від співпраці з НПФ?

Недержавні пенсійні фонди: поточний стан справ

Закон №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» був прийнятий Верховною Радою ще 9 липня 2003-го. Проте впровадження моделі накопичення додаткових коштів до пенсій через НПФ проходить мляво. Не секрет, що більшість українців не довіряють банківським та іншим фінансовим установам, у тому числі й НПФ. Натомість роботодавці не бачать для себе сенсу в укладенні пенсійних контрактів та сплаті накопичувальних внесків на користь співробітників.

До відома! З понад 25 000 українських підприємств пенсійні контракти з НПФ уклали лише трохи більш як 2 000. Сьогодні в Україні налічується 60 НПФ, з яких тільки близько 15 розвиваються, нарощують кількість клієнтів та користуються їхньою довірою.

Натомість з урахуванням демографічних тенденцій держава не має ресурсів для гідного рівня грошового забезпечення пенсіонерів. Індивідуальні пенсійні накопичення неминуче повинні ставати нормою. Поряд з тим, накопичувальні пенсійні програми на підприємствах варто розглядати як істотну конкурентну перевагу роботодавців на ринку праці. Адже боротьба за кваліфіковані кадри посилюється, а молоді покоління працівників вже не мають звички триматися за робоче місце, якщо воно не влаштовує.

Переваги НПФ для працівників

З боку держави на разі здійснюються кроки з розробки механізмів гарантування безпеки накопичення коштів через НПФ. Після 2026-го на недержавні пенсійні фонди планується поширити систему Фонду гарантування вкладів.

Важливо! На разі умови виплат через НПФ мають суттєві відмінності від державного пенсійного забезпечення. Пенсію з фондів можна починати отримувати в 50 років, тобто не чекаючи досягнення встановленого законодавством пенсійного віку. Натомість строк та періодичність виплат встановлює сам платник (якщо внески за нього не робить роботодавець). Мінімальний термін внесення коштів до НПФ складає всього 10 років, а не 25-30 років як за умови призначення пенсії від держави.

Переваги недержавних пенсійних фондів для працівників:

1. створення «подушки безпеки» від інфляції шляхом інвестування вкладених коштів та отримання прибутку;
2. на пенсійні накопичення не може бути звернене будь-яке стягнення чи застосована конфіскація;
3. такі накопичення у виключному випадку можна зняти та використати до настання пенсійного віку – наприклад, за критичного погіршення здоров’я на лікування;
4. ці кошти передаються у спадщину;
5. накопичену суму внесків можна забрати як одноразову виплату у випадку переїзду за кордон на постійне місце проживання.

Всі ці переваги роботодавець має змогу анонсувати працівникові, підвищуючи свою цінність в його очах. А для самого роботодавця сплата внесків в НПФ пов’язана з можливістю отримання податкових пільг.

Податкові пільги для роботодавця

До відома! За словами міністра соціальної політики Марини Лазебної: «Та гривня, яку підприємство переказує на індивідуальний рахунок співробітника в НПФ, “коштує” на 50% дешевше через податкові пільги, ніж гривня, яку співробітник отримує у вигляді зарплати».

Економія відбувається наступним чином:

• внески вважаються витратами підприємства, що дозволяє зменшити базу оподаткування юридичної особи;
• відсутнє ЄСВ (22%), оскільки пенсійні внески не включаються до фонду оплати праці;
• не утримуються ПДФО та військовий збір (за умови, що внесок на пенсійний рахунок співробітника не перевищує 15% його зарплати).

Як мінімум, накопичувальне пенсійне забезпечення заслуговує на увагу роботодавців. А за наявності сумнівів та додаткових питань на допомогу готові прийти юристи.