Форс-мажор як шлях для уникнення збитків в зобов’язаннях

Форс-мажор як шлях для уникнення збитків в зобов’язаннях

«Форс-мажорні» обставини

Обставини непереборної сили або як їх найчастіше називають «форс-мажорні» обставини, станом на сьогоднішній день, є найбільш обговорюваними в колах українського (і не тільки) бізнес середовища, мабуть, відразу після обговорення теми поширення пандемії коронавірусної інфекції… і не дарма, бо саме ця, на перший погляд, звичайна та «банальна» стаття ледь не кожного правочину (договору, контракту тощо) може допомогти у запобіганні виникнення значних збитків у діяльності фізичних та юридичних осіб.

Що ж власне є «форс-мажорною» обставиною та хто її встановлює?

Власне законодавче визначення «форс-мажорної» обставини міститься в Законі України «Про Торгово-промислові палати», в якому зазначається що це надзвичайна та невідворотна обставина яка є такою, що об’єктивно унеможливлює виконання особою своїх зобов’язань, передбачених умовами правочину та яка надає право такій особі розстрочити або ж взагалі припинити своє зобов’язання за правочином.

У вищевказаному законі є перелік обставин, які можуть підпадати під ознаки «форс-мажорних» (наприклад: революція, війна, пожежа, ембарго тощо), а нещодавно Законом України «Про запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до переліку додалась нова «форс-мажорна» обставина, а саме – «карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України».

Підтвердження (засвідчення) наявності форс-мажорної обставини відбувається через видачу сертифіката від Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, що відповідно до законодавства має відбуватись протягом 7 (семи) днів з дня відповідного звернення.

Для отримання сертифікату необхідно подати до відповідної торгово-промислової палати відповідне звернення, договір за яким буде встановлено «форс-мажорну» обставину, а також письмове повідомлення іншої сторони правочину про неможливість виконання своїх зобов’язань у зв’язку з «форс-мажорною» обставиною.

Чи може будь-яка «форс-мажорна» обставина автоматично бути підставою для невиконання сторони своїх зобов’язань?

За загальним правилом – ні. На це звертає увагу і Торгово-промислова палата України на своєму офіційному веб-сайті . Зокрема, Торгово-промислова палата зазначає, що: «Відповідно до міжнародної практики обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє від відповідальності. Необхідно розуміти, яким чином певна обставина, в тому числі карантин, обмежує виконання певного зобов’язання».

Тобто «форс-мажорна» обставина засвідчуються по кожному правочину окремо та з огляду на конкретне зобов’язання особи, яке вона мала або має виконати згідно з умовами правочину, але не може або не могла його виконати через наявність обставини непереборної сили, яке об’єктивно унеможливлює виконання правочину.

Чи може відсутність у особи коштів у зв’язку із наявністю «форс-мажорної» обставини бути підставою для звільнення від відповідальності?

У статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України майже дослівно чітко зазначається, що не є належною підставою для звільнення від відповідальності – відсутність коштів для виконання особою свого зобов’язання.

В свою чергу, в переліку «форс-мажорних» обставин у статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати», така підстава як відсутність у особи коштів для виконання свого зобов’язання також відсутня.

Тобто, наприклад, відсутність належних коштів (доходу) у фізичних або юридичних осіб у зв’язку із неможливістю здійснювати свою діяльність через введені державою обмеження наразі не вважається «форс-мажорною» обставиною (за загальним правилом), та навіть не вважаються підставою для звільнення від інших видів стягнень за порушення своїх зобов’язань (штрафів, пені і т.д.).

Враховуючи недостатнє законодавче регулювання, сторони будь-якого правочину мають детально встановлювати перелік обставин, які підпадають під ознаку «форс-мажорних» і які будуть суттєво впливати на виконання сторонами своїх зобов’язань та вказувати порядок дій, які сторони мають вчинити для призупинення та/чи припинення дії правочину.

У випадку виникнення/наявності «форс-мажорних» обставин, які обмежують можливість сторонами виконувати свої зобов’язання за правочином – найкращим варіантом є підписання окремої угоди між сторонами щодо визначення порядку та обсягів виконання сторонами своїх зобов’язань на період дії «форс-мажорних» обставин, що може звільнити сторони від тривалих судових процесів.

Для зменшення можливих наслідків, радимо вчиняти вищевказані дії як можна раніше, адже чим раніше сторони домовляться між собою тим менші матеріальні та моральні збитки вони зазнають через введення «форс-мажорних» обставин, які затрудняють їх співпрацю.

У разі виникнення питань по вашому «форс-мажорному» випадку звертайтесь до:

– Керуючого Партнера Дмитра Сироти d.syrota@sdm-partners.com та
– Юриста Богдана Зваруна b.zvarun@sdm-partners.com