Конституція України у порівнянні

Щодо закріплення основних прав людини

Беззаперечною особливістю Конституція України («Конституція») є рівень закріплення та деталізації у ній прав та свобод людини і громадянина. Зокрема, цьому присвячено цілий Розділ ІІ Основного закону, 48 статей, кожна з яких закріплює щонайменше одне умовно окреме право людини. Очевидно, що попри рівень деталізації згаданих прав їх перелік все ж не є вичерпним.

Натомість подібний підхід до закріплення прав людини в Основному законі не є типовим для ряду інших країн світу, зокрема і країн ЄС. Так, до прикладу, у Конституції Франції, прийнятій ще у жовтні 1958 року, правам людини присвячено лише преамбулу, відповідно до якої «французький народ урочисто проголошує свою відданість правам людини та принципам національного суверенітету, визначеним Декларацією 1789 року (Декларація прав людини і громадянина, прийнята у Франції 26 серпня 1789 року), підтвердженим і доповненим Преамбулою Конституції 1946 року, а також правам і обов’язкам, визначеним Хартією навколишнього середовища 2004 року.

Щодо закріплення військового обов’язку

У тексті Конституції України поряд з численними правами людини й громадянина закріпленого також й відповідні кореспондуючі обов’язки останнього. Зазначене стосується зокрема й військового обов’язку громадян України, який знайшов своє втілення у статті 65 Конституції. Так, відповідно до згаданої статті захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Питання захисту державного суверенітету також розкривається у статті 17, де визначено, зокрема, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, а також справою всього Українського народу.

У свою чергу, закони та інші нормативно-правові акти, які приймаються відповідно до та на виконання Конституції України, деталізують питання військового обов’язку громадян, зокрема в контексті порядку призову на та проходження військової служби тощо.

Закріплення на найвищому правовому рівні обов’язку громадян захищати свою державу також є особливістю нашої Конституції, оскільки конституції інших країн, як правило, подібних положень не містять. Знову проведемо паралель з вже відомою нам Конституцією Франції, яка не містить спеціальної статті, яка б чітко описувала військовий обов’язок громадян. Про обов’язок національних військових формувань ставати на захист держави у випадку загрози подекуди все ж зазначається, наприклад відповідно до статті 35 Конституції Франції «Уряд інформує Парламент про своє рішення щодо втручання збройних сил у разі загрози не пізніше, ніж через три дні після початку такого втручання». Інші ж питання, пов’язані з військовою службою, регулюється на рівні поточного законодавства країни.

Принагідно зазначимо, що на сьогодні у Франції немає призову на військову службу як такого. Регулярний призов чоловіків до війська у Франції скасували ще в 1997 році за президентства Жака Ширака.

Щодо обмеження прав людини у випадку введення воєнного стану бо надзвичайної ситуації

Відповідно до 64 статті Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Водночас у цій же статті наведено виключний перелік прав із посиланням на відповідні статті, які в жодному випадку не можуть бути обмежені. Мовиться, зокрема, про права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.

Така деталізація безсумнівно є позитивною особливістю конституції України, зокрема з огляду на унеможливлення надто широкого обмеження прав та свобод людини.

Стаття 64 Конституції за своїм змістом є унікальною, оскільки буквально жодна інша країна не може похвалитись наявністю подібного положення в Основному законі. І знову візьмемо Францію, конституція республіки не містить переліку прав, які не можуть бути обмежені під час воєнного або надзвичайного стану. Радше навпаки, відповідно до статті 16 у випадках наявності загрози для нації та суверенності країни діючий президент наділяється досить широкими повноваженнями з метою вжиття необхідних заходів, аби усунути загрозу, що можуть включати й обмеження прав людини (стаття 16). При цьому межа допустимих обмежень не встановлена.

Щодо організації влади

Щодо інституту президента конституції Франції та України має низка схожих аспектів. Зокрема, у визначенні статусу президента обидві конституції встановлюють, що останній є гарантом державного суверенітету та цілісності території держави.

Водночас, французька конституція, на відміну від нашої, додатково наділяє президента можливістю забезпечувати своїм арбітражем нормальне функціонування органів публічної влади.

Конституція України, в свою чергу, також відзначається особливістю, яка формує статус Президента. Зокрема, Конституція встановлює, що Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Зазначимо також, що французька та українська конституції містять ряд відмінних рис і в частині впливу президента на виконавчу владу. Так, президент Франції призначає прем’єр-міністра, в той час як інші члени Уряду призначаються лише за його пропозицією. Конституція України натомість передбачає обрання Прем’єр-міністра України Парламентом, кандидатуру якого подає Президент, але на підставі пропозиції коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України. Окрім цього, подання про призначення членів уряду Президент України може подати лише щодо міністра оборони та міністра закордонних справ.

Висновок

Таким чином, найбільшою особливістю нашої Конституції є те, що вона являє собою універсальний правовий документ, доступний кожному та створений для кожного, який на найвищому правовому рівні та на такому нетиповому, як ми вияснили, світовій практиці рівні деталізації визначає та закріплює основні права й свободи людини та громадянина, а також відповідні обов’язки.

 

Аліна Кушнір
юрист ЮФ
“Syrota Dzis Melnyk & Partners”