Рейдерство в агросекторі: як захистити бізнес

Рейдерство в агросекторі: як захистити бізнес

Рейдерство в аграрному секторі завжди мало особливий статус поміж інших індустрій через низку об’єктивних і вже історичних фактів, що притаманні саме аграрній галузі в Україні.

По-перше, агро разом із ІТ є стратегічними напрямами економіки, які заробляють для країни іноземну валюту, а отже є великі доходи разом із конкуренцією на ринку.

По-друге, це специфічність логістики ведення самого бізнесу і його розгалуженість, необхідність у постійному контролі персоналу, техніки, показників урожайності, складських приміщень та їх раціонального використання, інвентаризація земельних ділянок і відносини з орендодавцями, необхідність постійно мати команду ревізорів на місцях.

По-третє, це вже традиційний хаос і безлад, що нерідко можна спостерігати в роботі із правовстановлюючими документами на земельні ділянки, особливо на етапі виготовлення землевпорядної документації та присвоєння кадастрових номерів.

Уже не новина, що з 01 липня 2021 року в Україні знято мораторій на продаж аграрних земель, тому найближчим часом очікуємо значне пожвавлення в аграрному секторі і рейдерських захоплень, що супроводжуватимуться як спробами незаконного заволодіння земельними ділянками та їх подальшого перепродажу на “добросовісних набувачів”, так і продовженням уже традиційних рейдерських схем, тільки в більш масштабному вигляді, оскільки тема відкриття ринку землі є гарячою і має посилений інтерес з боку широкого кола населення.

Можемо спрогнозувати, що багатьох землевласників, які забажають продати свою ділянку, очікуватиме неприємний сюрприз на етапі внесення відомостей до Державного реєстру речових прав, і багато хто з них буде вимушений звертатись до суду для підтвердження свого права власності на земельні ділянки.

Що потрібно знати про рейдерство в Україні?

У 19 випадках із 20 рейдерське захоплення – це конфлікт, що розгортається між власниками бізнесу або з його керівництвом. Зазвичай обидві сторони заявляють, що вони є постраждалими, і називають один одного рейдерами. Тобто коли ми чуємо заяви в медіа про те, що група невідомих осіб під керівництвом невідомо кого вчинила напад на підприємство, постає запитання: чи дійсно так? У більшості випадків сторони чудово обізнані щодо суті конфлікту, що і хто його спровокував, а також ціни взаємних претензій і вимог. Оскільки поняття “рейдерство” не кодифіковане, будь-який конфлікт, що виникає довкола права власності, сторони звикли так і називати.

Але не є винятком, коли рейдерське захоплення дійсно стає сюрпризом для однієї зі сторін – замовлення конкурентів, спір із сусідами по земельних ділянках, особливо коли межі земельних ділянок нашаровуються одна на одну, повернення давно минулих власників, які раптом згадали, що з ними не розрахувались за частку, та вхід до бізнесу третьої особи. Щодо останнього мається на увазі, коли один із співвласників вирішує вийти з бізнесу і відчужує свою частку третій особі, і тоді вже старі власники починають чинити опір новому “бізнес-партнеру”.

Не поодинокими є ситуації, коли рейдерами чомусь називають саме законних власників, які намагаються взяти під контроль власне підприємство і, наприклад, змістити з насидженого місця корумповане керівництво. Складність полягає в тому, що персонал і контрагенти працюють саме з керівництвом підприємства, і тому довіряють насамперед саме їм, тому відновлення контролю нерідко підпадає під категорію рейдерства з обов’язковим відновленням на посаді через суд.

Методологія, яку використовує сторона конфлікту, поділяється на два види

1. Чорне рейдерство. Коли одна сторона вже переходить межу і починає відверто порушувати закон. Підроблення документів, договорів купівлі-продажу, рішень загальних зборів, судових рішень. Силове захоплення і блокування роботи фермерських господарств, зазвичай з координацією спільних дій із представниками правоохоронних органів, що значно погіршує швидкий сценарій відбиття нападу. Вивезення техніки та врожаю на власні складські приміщення й елеватори, що також не сприяє їх швидкому поверненню. Пік таких випадків вже давно спав, і зараз вони трапляються доволі рідко. Державна система реєстрації прав дійсно зазнала змін і з нотаріальним посвідченням рішень загальних зборів, повернення територіального принципу реєстрації прав, актів приймання-передачі частки майже унеможливлює сценарії, що були можливі декілька років тому.

2. Сіре рейдерство. Повернення старих власників шляхом ініціювання судового позову після укладання договорів купівлі-продажу з метою розірвати договір або визнати його неукладеним. Маніпуляції із заставним майном і кредиторською заборгованістю. Схиляння орендодавців та укладання нових договорів оренди в момент закінчення строку дії попередніх договорів. До цієї категорії також можна віднести і шахрайські дії недобросовісного керівництва, які фактично доводять підприємство до стану банкрутства.

До кого приходять рейдери?

Існує думка, що в поле зору зловмисників потрапляють успішні підприємства із значним земельним банком і показниками прибутковості, але на ризик стикнутись із рейдерською атакою, якраз навпаки, наражаються підприємства, що мають внутрішні корпоративні конфлікти, фінансові проблеми і, як наслідок, не можуть виконати власні кредитні зобов’язання. Уже траплялись випадки, коли банк не хоче, щоб кредит було повернено, і створює штучні умови для його неповернення, йому цікаве саме заставне майно, особливо коли це діючий аграрний комплекс.

Профілактика рейдерських кейсів

1. Аудит і ще раз аудит. Будь-яка компанія, яка поважає себе, повинна проводити регулярний аудит власної діяльності та перевіряти стан власних справ очима незалежних консультантів. В аграрному секторі головним активом є земля, тому питання строку дії й умов оренди та сервітутів є ключовими, разом із контролем кредиторської заборгованості.

2. Владнання корпоративних питань між власниками. Підписання корпоративного договору з умовами виходу з безвихідних ситуацій, відчуження часток, правил призначення керівництва та інше. Оновлення статуту підприємства, особливу увагу слід приділити фермерським господарствам, у яких можуть бути питання щодо переліку засновників і внесків до такого підприємства.

3. Систематичний контроль діяльності, що передбачає як фізичний, так і документальний контроль, із регулярним відслідковуванням відомостей в реєстрах про земельні ділянки, судових реєстрах, строків погашення зобов’язань.

4. Захист онлайн. Оновити паролі до систем клієнт – банк та управлінських баз даних, зробити ревізію кола осіб, які мають до них доступ. Налаштувати подвійну автентифікацію операцій із клієнт-банком.

5. Фізичний доступ до документів підприємства. Головний принцип – не тримати всі документи в одному місці. Що більше надійних місць зберігання, то краще.

6. Робота з персоналом. Напрацювання кризового плану та доведення до відома посадових осіб інформації “на випадок якщо”.

7. Оновити контактні дані підприємства в ЄДР. Підприємство повинно мати актуальний контактний імейл і номер телефону, щоб не пропустити важливі сповіщення, наприклад про розгляд скарги в офісі протидії рейдерству.