Парламент визначив, яку інформацію необхідно вказувати на етикетці харчового продукту

Парламент визначив, яку інформацію необхідно вказувати на етикетці харчового продукту

6 грудня 2018 Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – «Закон»), який вступає в силу через 6 місяців з дня його офіційного опублікування і наразі переданий на підпис Президенту.

Зазначений Закон прийнято на виконання Україною зобов’язань за Угодою про Асоціацію. Закон спрямований на забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їх обізнаності, встановлення засобів забезпечення права споживачів на інформацію та процедур надання інформації про харчові продукти.

Закон, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка повинна зазначатися на етикетках продуктів харчування – визначає, яка інформація повинна бути обов’язковою і яка може надаватися в добровільному порядку. Ці вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, які контактують з харчовими продуктами.

Інформація на етикетці фасованого харчового продукту повинна бути державною мовою і містити такі дані:

– назва харчового продукту;

– перелік інгредієнтів;

– інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі;

– кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

– кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру;

– мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання;

– найменування і місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів – найменування і місцезнаходження імпортера;

– країну походження або місце походження;

– інструкцію з використання в разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

– інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування Закону набирає чинності положення, що передбачає заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу в Держспоживслужбі та / або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також Закон визначає, що харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до набрання чинності Законом, але не відповідають його вимогам, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення Закону в дію. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Відповідно до нового Закону, Держспоживслужба визначена як орган, який контролюватиме виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення встановлюється у вигляді штрафів у розмірі від 5 до 40 мінімальних заробітних плат, зокрема, за:

– порушення вимог до надання інформації для споживачів про харчові продукти, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт;

– порушення гігієнічних вимог до виробництва та / або обігу харчових продуктів;

– невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

– ненадання інформації споживачу про речовини і харчові продукти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість;

– пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

– пропонування до реалізації або реалізація шкідливих для здоров’я людини або тварини харчових продуктів;

– невиконання рішення компетентного органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

– відмова в допуску посадової особи Держспоживслужби для здійснення державного контролю, невиконання законних вимог.

Як відзначають автори Закону, його реалізація дозволить:
– створити результативний механізм інформування споживачів про харчові продукти або інгредієнти, їх склад, поживні цінності, спосіб споживання і т.д.;

– зменшити навантаження на операторів ринку шляхом систематизації законодавчих вимог до інформації про харчові продукти в одному законі, гармонізованому із законодавством Європейського Союзу.