Компенсація за пошкоджене / знищене війною майно, визнання установи критично важливою, ..

Очікується набрання чинності Законом щодо механізму компенсації за пошкоджене та знищене війною майно

22.05.2023 набере чинності Закон України № 2923-IX від 23.02.2023, який передбачає можливість для фізичних осіб – власників знищених у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії об’єктів нерухомого майна звернутися із заявою про надання компенсації за такий об’єкт, а також право для осіб – власників пошкоджених об’єктів нерухомості отримати компенсацію від держави за такі пошкодження.

З метою реалізації положень Закону виконавчий орган сільської/селищної/міської ради, військова або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює спеціальну Комісію, на яку покладається обов’язок розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомості.

Особа з метою отримання передбаченої Законом компенсації подає заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна безпосередньо до такої Комісії на відповідній території. Подати заяву можливо як в паперовій, так і в електронній формі.

Заява може бути подана під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Передбачено, що строк розгляду заяви не перевищуватиме 30 календарних днів з дня подання заяви.

Компенсація за знищений об’єкт нерухомості може бути надана шляхом:

надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації – для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
фінансування придбання житлового приміщення.

Натомість компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт.

Очікується прийняттям Кабінетом Міністрів України документа, який регулюватиме порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна.

Визначено критерії віднесення учасників фінансового ринку до критично важливих для функціонування економіки на період дії воєнного стану

29.03.2023 набула чинності Постанова НБУ № 32 від 24.03.2023, якою затверджено порядок визначення Національним банком України юридичних осіб, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Нагадаємо, що Постановою № 76 від 27.01.2023 Кабінет Міністрів України визначив механізм бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, які працюють, з-поміж іншого, на підприємствах, в установах і організаціях, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відтак, на виконання згаданої Постанови Кабміну НБУ визначив критерій важливого значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, що застосовуватиметься на ринку фінансових послуг.

Відповідно до Постанови НБУ № 32, установа може бути визначена такою, що має важливе значення для фінансового ринку, за умови, якщо вона є:

системно важливим банком;
страховиком, якого віднесено до 1 або 2 групи суспільної важливості, що має діючу ліцензію на здійснення добровільного страхування життя або обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також дотримується нормативу платоспроможності та достатності капіталу й нормативу ризиковості операцій страховика;
лізингодавцем, що є учасником банківської групи, в якій відповідальна особа-банк є системно важливим, та в якого вартість нових договорів фінансового лізингу, укладених упродовж останнього звітного року, перевищує 1 млрд гривень;
учасником платіжного ринку та її віднесено до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем і важливих технологічних операторів за результатами діяльності 2022 року;
юридичною особою, що отримала ліцензію на надання банкам послуг з інкасації та погодження НБУ на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки, яка в середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівкових коштів на суму понад 5 млрд гривень, та здійснює інкасацію не менше 1 000 торгових точок клієнтів і не менше 1 000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування;
єдиним об’єднанням страховиків, що здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам;
юридичною особою, що надає послуги системно важливим банкам, що є допоміжними до платіжних послуг, і її діяльність безпосередньо пов’язана з обслуговуванням банківських автоматів, платіжних терміналів, виконанням міжбанківських платіжних операцій в обсягах не менших, ніж 35% від кількості відповідних пристроїв/операцій системно важливого банку.

Для визнання критично важливою установа, регулювання діяльності якої здійснюється НБУ, повинна звернутись безпосередньо до НБУ та надати інформацію (документи), що підтверджують її відповідність щонайменше трьом із семи критеріїв, зазначеним вище, включно з галузевим.

Якщо установа буде визнана критично важливою для фінансового ринку, вона має право подати до НБУ список військовозобов’язаних працівників для здійснення їхнього бронювання.

Встановлено критерії, за якими Мінфін визначатиме підприємства як такі, що мають важливе значення для національної економіки

28.03.2023 набув чинності Наказ Міністерства фінансів України № 137 від 16.03.2023, яким затверджено критерії, на підставі яких Мінфін визначатиме підприємства, установи й організації, які мають важливе значення для національної економіки.

Згідно з документом, підприємства / установи / організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

здійснення реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінфін;
діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, формування та реалізацію якої забезпечує Мінфін;
виконання робіт та надання послуг для Мінфіну на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців;
надання послуг, які забезпечують потреби підприємств, установ, організацій, які перебувають у сфері управління Мінфіну або щодо яких Мінфін здійснює функції з управління корпоративними правами, що належать державі у їхніх статутних капіталах, чи здійснює контроль за їхньою діяльністю, у разі якщо відсутність таких послуг призведе до порушення стабільного функціонування таких підприємств, установ, організацій;
перебування у сфері управління Мінфіну або Мінфін здійснює функції з управління корпоративними правами, що належать державі у їхніх статутних капіталах, чи здійснює контроль за їхньою діяльністю.

Ухвалено Закон щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

20.03.2023 Верховна Рада України прийняла в цілому Закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (законопроєкт № 8131 від 17.10.2022).

Мета Закону – впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, схваленого ОЕСР (Стандарт CRS). Впровадження у національне законодавство Стандарту CRS є обов’язковою умовою для приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Відтак, Законом передбачено:

функції та права контролюючих органів для забезпечення отримання інформації, необхідної для обміну, відповідно до Стандарту CRS;
вимоги для фінансових агентів застосовувати правила Стандарту CRS під час здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та подавати до ДПС інформацію про фінансові рахунки власників рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією;
вимоги щодо мінімального строку зберігання документів та порядку надання контролюючому органу таких документів деякими суб’єктами господарської діяльності;
порядок отримання інформації для податкових цілей контролюючим органом відповідно до Стандарту CRS та на запит від компетентного органу іноземної юрисдикції на підставі міжнародного договору;
ефективний механізм контролю щодо дотримання вимог Стандарту CRS фінансовими агентами.

Як йдеться у повідомленні Мінфіну, прийняття цього Закону дозволить забезпечити належне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, підвищити прозорість та надійність України як держави-партнера з обміну інформацією, а також сприятиме запобіганню ухиленню від сплати податків та підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства.

Нагадаємо, що Стандарт CRS розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (OECR) та передбачає щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між державами – учасниками Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS.

Наразі Закон перебуває на підписі у Президента України.

З 1 квітня діятимуть нові форми податкових документів

01.04.2023 набирає чинності Наказ Міністерства Фінансів України № 463 від 28.12.2022, відповідно до якого затверджено оновлені форми:

податкової накладної;
податкової декларації з ПДВ;
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ;
спрощеної податкової декларації з ПДВ;
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну, починається з:

1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних;

з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Пропонується обмежити використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі

20.03.2023 в Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 9128, яким передбачено внесення змін до законодавства України у сфері ІВ.

З-поміж іншого, що пропонується цим законопроєктом, основні положення:

неможливість реєстрації та надання правової охорони торговельним маркам, позначення яких будь-яким чином відтворює заходи національної безпеки, вчинених з метою відсічі і стримування російської збройної агресії, назви населених пунктів та місцевостей, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, або містить інші згадування бойових дій та військових операцій.
заборона розповсюдження реклами товарів, робіт і послуг з використанням аналогічної зазначеній вище інформації.