Прокурори і слідчі несуть відповідальність за тиск на бізнес

Тиск на бізнес: відповідний Закон № 2548-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального судочинства та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування», набув чинності 4 листопада.

Закон є логічним продовженням Закону № 2213, вдосконалюючи ряд питань, зокрема покликаний усунути практику порушення кримінальної виробництва непрямими методами.

Документом внесено зміни до статті 220, 284, 303, 307, 309 КПК в частині надання іншій особі, права або законні інтереси якого обмежуються в ході досудового розслідування, або його представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у КПК, а в разі відмови в задоволенні клопотання звернутися зі скаргою до слідчого судді. При цьому передбачено, що визначення слідчого судді про відмову в задоволенні відповідної скарги може бути оскаржено в апеляційному порядку.

У Законі прописаний наступний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

– скарга на дії / бездіяльність слідчого або прокурора;

– рішення суду про задоволення скарги (в ньому вказується обов’язковість службового розслідування);

– службове розслідування;

– матеріальне або дисциплінарне стягнення.

Підставою для залучення правоохоронця до кримінальної відповідальності має бути рішення суду.

Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, якими передбачена можливість держави, в разі відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок держбюджету, застосовувати право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав в законну силу, або дисциплінарного проступку незалежно від закінчення термінів застосування і дії дисциплінарного стягнення.

І законопроект передбачав також зміни до Цивільного кодексу і Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» стосовно можливості держави застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб. В остаточній редакції Закону ці норми виключені.