Набрання чинності Закону України «Про лобіювання»

01 вересня 2025 року вводиться в дію Закон України № 3606-IX «Про лобіювання», який набув чинності 23 лютого 2025 року, який визначає правила представництва інтересів бізнесу та громадських організацій у процесі прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування.

Визначення поняття лобіювання

Зокрема, цей закон чітко визначає поняття лобіювання як діяльність, що спрямована на вплив або спробу впливу на рішення органів влади чи місцевого самоврядування у комерційних інтересах бенефіціара або у власних комерційних інтересах.

Лобіюванням не вважаються

Законодавець чітко встановлює, які дії не вважаються лобіюванням:

• діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;
• діяльність політичних партій та місцевих організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента або народних депутатів України та місцевих виборах, пов’язана з їхньою участю у виборчому процесі відповідних виборів;
• наукова та науково-технічна діяльність;
• незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
• робота суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності (допоміжні органи суб’єктів правотворчої діяльності та особи, які виконують завдання наукового, юридичного, експертного, консультативного, технічного та інших видів забезпечення правотворчого процесу) тощо.

Сфера лобіювання чітко відмежовується від питань, які належать до фундаментальних функцій держави, адже забороняє робити предметом лобіювання нормативно-правові акти, що стосуються оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану, оголошення війни та укладення миру, використання Збройних Сил України, територіальних змін та амністії тощо.

Суб’єкти лобіювання

Суб’єктами лобіювання можуть бути фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, юридичні особи приватного права, зареєстровані в Україні, а також іноземні компанії, які мають представництва на території нашої держави.

Водночас державні службовці та посадовці органів місцевого самоврядування, особи з непогашеною судимістю чи визнані недієздатними, органи влади, політичні партії, релігійні організації та медіа позбавлені права займатися лобіюванням.

Реєстр прозорості

Для забезпечення прозорості та контрольованості лобіювання, запроваджується Реєстр прозорості, адміністрування якого здійснюватиме НАЗК. Реєстр міститиме повні відомості про фізичних та юридичних осіб, які отримали право на здійснення лобіювання.

Особливий акцент закон робить на звітності: кожні шість місяців суб’єкти лобіювання зобов’язані подавати звіти у Реєстр прозорості.

Контроль за цим здійснює НАЗК, яке має право перевіряти достовірність інформації та притягати до відповідальності за порушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за лобіювання без реєстрації або за неподання чи несвоєчасне подання звітів.

Ми будемо уважно стежити за подальшими змінами у цій сфері, зокрема щодо статусу цього закону та пов’язаних законопроєктів, і інформуватимемо про них у наступних випусках правових новин.