Обмеження консульських послуг, боротьба з ігровою залежністю

Нацбанк знизив облікову ставку до 13,5 %

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 14,5% до 13,5% із 26 квітня 2024 року, – повідомляє преслужба НБУ.

Так, враховуючи послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків для надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Очікується, що це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності.
Окрім цього, базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році.

Нові обмеження надання консульських послуг: відповідна постанова КМУ вже набрала чинності

Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 23 квітня 2024 № 443 вніс зміни до пункту 11 Порядку, відповідно до оновленої редакції якого отримання паспорта громадянина України, а також паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС. При цьому, пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України не здійснюється.

Обмеження не застосовуються до осіб, на яких поширюються положення пунктів 21—23, 27 Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Мова йде, зокрема, про:

осіб з інвалідністю;
осіб, які супроводжують дружину, яка є особою з інвалідністю, за кордон;
осіб, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків за кордон;
осіб, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують їх за кордон;
осіб, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
осіб, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
осіб, які потребують постійного догляду;
осіб, які є опікунами осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання;
батьків, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які здійснюють супровід дітей з захворюваннями, переліченими у пункті 22 Правил;
законних представників або інших уповноважених осіб, які супроводжують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів на цілодобове перебування;
осіб зі складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які перебувають на лікуванні за кордоном.

Рада прийняла за основу законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю

24.04.2024 Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 9256-д, який, як очікується, створить передумови для боротьби з ігровою залежністю та вдосконалення державного регулювання проведення азартних ігор та лотерей.

«Підготовка доопрацьованого проекту Закону стала відповіддю проблему загострення проблеми поширення ігрової залежності воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають екстремальних стресових у мовах, може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності, відтак потребують додаткових механізмів захисту», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

З основного, законопроєкт пропонує таке:

посилення вимог до реклами азартних ігор (у тому числі заборона реклами в мережі Інтернет). Пропонується також збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат);
систему заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів, у тому числі шляхом моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії;
встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій, вдосконалення вимог по бездоганній діловій репутації посадових осіб організаторів азартних ігор, встановлення вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор;
запровадити неможливість використання гравцем більше ніж одного рахунка для здійснення всіх розрахунків із організатором азартних ігор, що дозволить в подальшому ефективно реагувати на поведінку гравця з ознаками ігрової залежності.

Закон про правонаступництво у трудових відносинах прийнято

25.04.2024 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах» (законопроєкт № 8244).

З-поміж іншого, законопроєктом передбачається, що роботодавець має продовжувати дію трудового договору з працівниками у разі передачі свого бізнесу чи якоїсь частини іншій особі. І також роботодавець має інформувати працівників про дату такого правонаступництва.

Для цілей прийнятого Закону передача бізнесу або ж передача суб’єкта господарювання – це зміна власника підприємства, установи, організації, їх реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення), виділ, з одночасним збереженням виду економічної діяльності, що провадився відчужувачем.

Найближчим часом Закон буде передано на підпис Президенту України.

Рада ухвалила за основу законопроєкт про створення «клубу білого бізнесу»: ключові положення

24.04.2024 Верховна Рада прийняла за основу (у першому читанні) законопроєкт № 11084, яким передбачено створення на час дії воєнного стану в Україні спеціального режиму податкового адміністрування для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (так званий «клубу білого бізнесу»), які матимуть додаткові права та щодо яких буде пом’якшено контроль.

Так, законопроєкт пропонує закріпити в податковому законодавстві таку категорію як платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, перелік яких буде вестись податковою та оновлюватись щоквартально. До критеріїв внесення до такого переліку визначено:

відсутність застосованих щодо платника санкцій, рішення про ризиковість, податкового боргу, недоїмок, значних неузгоджених податкових зобов’язань, встановлених порушень податкового законодавства (зокрема, у частині подання звітності),
підтримання чисельності персоналу на рівні не менше 5 осіб з виплатою працівникам заробітної плати не меншої за 110% середньої по галузі в регіоні,
показники сплачених податків не менші за середні по галузі.

Податкове адміністрування щодо платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства на час дії воєнного стану будуть здійснюватися з такими особливостями:

такі особи не підлягатимуть документальним перевіркам, крім позапланових;
у разі проведення перевірок їх строк не може перевищувати 5 календарних днів;
індивідуальні податкові консультації для таких осіб надаватимуться у пришвидшений строк – протягом 5 календарних днів з дня, наступного за днем звернення;
передбачається закріплення за відповідним платником податків посадової особи територіального органу ДПС, яка буде особою, відповідальною за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджер);
платник податків за запитом у 5-денний строк матиме право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у його, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Наразі законопроєкт широко критикується, в тому числі бізнес-омбудсменом України та Спілкою українських підприємців. Відтак, остаточна редакція проекту може зазнати істотних змін при другому читанні. Водночас, запропоновані інструменти послаблення урядового впливу на бізнес, що демонструє істотну дохідність, забезпечує високу оплату праці й дотримується вимог податкового законодавства, можуть стати додатковим стимулом до розвитку бізнесу в умовах війни.

Ми продовжимо моніторинг цього питання.